Про Iнститут української мови Національної академії наук України
Координати:
- Адреса: вул. М. Грушевського, 4, Київ, 01001, Україна
- Тел.: (380-44) 279-1885, факс: (380-44) 278-5327
Інститут української мови НАН України утворений 1991 року на базі кількох україністичних відділів та груп Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України: теорії та історії української мови; лексикології та лексикографії; культури української мови; діалектології й ономастики. Перший директор установи – О. О. Тараненко, у 1998-2007 роках – член-кореспондент НАН України В. В. Німчук. З 2008 року Інститут очолює доктор філологічних наук Павло Юхимович Гриценко.
Інститут — це єдина в державі науково-дослідна установа, де вивчають усі структурні рівні української мови у синхронії та діахронії, працюють над кодифікацією норм української літературної мови — правописних, орфоепічних, граматичних, лексичних; досліджують проблеми термінології, функціонування української мови в суспільстві, зокрема, як державної.
Дослідження української мови здійснюється за такими науковими аспектами:
- вивчення сучасного стану української літературної мови з погляду її словникового складу, динаміки літературної норми (лексичної, граматичної, правописної) та її кодифікацій;
- соціолінгвістичне вивчення української мови в контексті розвитку національної культури;
- вивчення історичного та соціокультурного контексту стилів української мови;
- аналіз активних процесів у територіально-діалектних та соціокультурних різновидах сучасної української мови;
- дослідження звукової, інтонаційної будови української мови.
Серед найважливіших досягнень Інституту — такі праці:
- "Фразеологічний словник української мови" (у 2-х книгах, 1993);
- "Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки" (1994), "Біологія. Хімія. Медицина" (1996), "Математика. Фізика. Техніка. Наука про Землю та Космос" (1998);
- "Говірки Чорнобильської зони: Тексти" (1996), "Говірки Чорнобильської зони: Системний опис" (1999);
- "Словник синонімів української мови" (у 2-х т., 1999);
- "Український правопис (проєкт найновішої редакції)" (1999);
- "Українська мова. Енциклопедія" (2000 р.; 2-ге вид., випр. і доповн., 2004);
- "Атлас української мови: В 3-х т. — Т. 3. Донеччина, Слобожанщина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я та суміжні землі" (2001);
- "Євсевієве Євангеліє 1283 року" (2001);
- "Пересопницьке Євангеліє 1556-1561: Дослідження. Транслітерований текст" (2001);
- Німчук В.В. "Проблеми українського правопису XX — початку XXI ст." (2002);
- Ставицька Л.O. "Короткий словник жаргонної лексики української мови" (2003);
- Соколова C.O. "Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові" (2003);
- Зарецький О.В. "Офіційний та альтернативний дискурси. 1950-80-ті роки в УРСР" (2003);
- "Історія українського правопису XVI-XX ст.: Хрестоматія" (2004);
- Вихованець І., Городенська К. "Теоретична морфологія української мови" (2004);
- "Українсько-російський словник наукової термінології" (2004).
В Інституті функціонують відділи: історії та граматики української мови, лексикології та комп’ютерної лексикографії, термінології та ономастики, стилістики та культури мови, діалектології, соціолінгвістики та фонетики. Серед співробітників Інституту: член-кореспондент НАН України І.Р.Вихованець, доктори філологічних наук К.Г.Городенська, С.Я.Єрмоленко, А.А.Бурячок, Н.М.Сологуб, І.Г.Матвіяс, В.П.Шульгач, І.М.Желєзняк, О.П.Карпенко. Інститут готує наукові кадри через аспірантуру (стаціонарну і заочну) та докторантуру. При Інституті функціонує наукова рада "Українська мова" та спеціалізована вчена рада для захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей "Українська мова" та "Слов’янські мови".
Джерело інформації:
http://www.nbuv.gov.ua/institutions/ium/index.html [19.01.2010]